Свято 8 Березня

Сценарій свята для учнів початкових класів

Мета: Розширити уявлення учнів про свято. Розвивати вміння вітати близьких людей, робити їм приємні сюрпризи, з повагою ставитись до жінок і дівчаток. Виховувати доброзичливість, увагу, любов до людей.

У святі беруть участь всі діти класу. Учні виготовляють штучні квіти, щоб прикрасити зал, різнокольорові сердечка, малюють малюнки про маму, бабусь та дівчаток а також про весну. Створюють букетики і різні подаруночки своїми руками, добирають прислів’я про маму, які записують на листівках, щоб на святі їх подарувати.

Лине легка музика. На сцену вибігають хлопчики і дівчатка, одягнуті в курточки, розхристані, з шапками в руках і починають розмову.

1 хлопчик. Ой як здорово сьогодні! День такий сонячний, веселий.

2 хлопчик. Справді здорово і так гарно на душі! Це, мабуть, тому, що скоро свято 8 березня!

1 дівчинка. Так, гарне свято! Я так люблю свята... Тоді так весело, приємно, людей знайомих, родичів можна побачити, поспілкуватися з ними. До нас і бабуся приїде, я так скучив за нею...

3 хлопчик. А ви мені скажіть, що то за свято, саме 8 березня? І чого раптом його всі святкують з таким піднесенням?

2 дівчинка. От чудний! Ти що не знаєш, чи прикидаєшся?

3 хлопчик. Знати, то знаю, нам розказувала вчителька про нього. Я питаю, чого його всі святкують з таким піднесенням, ніби інших свят не було.

3 дівчинка. А я тобі зараз покажу, чого таке піднесення викликає це свято у людських серцях. Ну, готовий?

3 хлопчик. Ну, давай, доказуй, що хотіла, я готовий повірити...

3 дівчинка. Ну, тоді закрий очі і вдихни повітря на повні груди. Всі давайте це зробимо. Чуєте яке повітря? Таке ароматне, що його просто пити можна.

Всі діти. А й сравді. Дивовижно!

1 хлопчик. І що це означає?

2 хлопчик. А це означає, що до нас іде весна!

1 дівчинка. А й справді. Іде.

Весна. І хоч ще холодно, але вигляне сонечко і хочеться зняти з себе одяг, так весело стає.

2 дівчинка. Так-так, уже і в сніжки гратися зовсім не хочеться і на лижах кататися не тягне.

3 хлопчик. А я свої ковзани вже в комірку закинув, бо кататися і не кортить.

2 дівчинка. Весни хочеться, тепла. І нащо та зима?

2 хлопчик. Ой, справді, вона так набридла... Довга, холодна, сіра... Не встигне день розвиднітися, а вже ніч суне...

3 хлопчик. Інша справа вже зараз. І день довший, і сонечко частіше сміється, а від того на душі світлішає.

3 дівчинка. Тепер зрозумів, що то за свято 8 березня? Це свято весни, пробудження природи, а від того в людей таке піднесення, радість, що накінець прийде тепло, оживе природа, розквітнуть квіти, птахи повернуться з вирію. Всім зразу стає весело і радісно.

3 хлопчик. Отже, це свято весни! Тепер зрозуміло, чого на душі так світло. Бо більше сонця у природі, більше тепла і від цього — душа співає! Це правильне свято.

1 хлопчик. А давайте пограємось! Може у квача?

2 дівчинка. Можна і в квача, а можна і в іншу гру. Сьогодні такий день гарний...

2 хлопчик. А в довгу лозу не хочете? Пострибаємо ось тут на горбочку один через одного, у спритності позмагаємось...

1 дівчинка. Краще давайте в довгу лозу! Ставайте всі один за одним. А останній хай перестрибує усіх і стає попереду, ну вперед!

Діти граються. Звучить раптом різка музика і перериває гру. На сцену вибігає зима одягнена в біле плаття, на якому нашиті сірі плями, вона махає сірою хусткою і кружиться по сцені. Діти злякано замовкають і дивляться.

Зима.

 Що злякалися? Я бачу!

 Зараз все переіначу!

 Снігом все довкіл покрию

 І на вас нашлю завію!

Зима кружляє, снігом усе посипає. Дітям холодно. Вони вдягають шапки, застібають курточки, тупають ногами, імітують холод.

Зима.

 А то глянь, весна їм треба

 Й голубе безхмарне небо.

 Вже мене не поважають.

 Так весну свою чекають.

 А зі мною вам погано?

 Я ж була для вас жадана.

 Так мене усі чекали,

 Снігу-льоду виглядали.

 В сніжки гралися-змагались,

 На санках з гори спускались.

 Я ж вас снігом розважала,

 Льодом ріки укривала.

 Як мела колись порошу,

 То тоді була хороша?

 А тепер поглянь на них!

 Я не треба їм для втіх!

 Ще яке вам треба диво?

 Як це все несправедливо!

Діти отямлюються і підходять ближче до Зими.

1 хлопчик.

 Ну, не злися ти на нас.

 Для весни приходить час.

 Все в природі справедливо.

 Ти була для нас, як диво.

1 дівчинка.

 Ти усіх нас звеселяла,

 Снігом землю покривала.

 Розсипала іній всюди

 Й дивувалися всі люди.

2 хлопчик.

 Взимку всі дерева спали

 І поля відпочивали.

 Ти хорошою була.

 Але хочеться тепла.

2 дівчинка.

 Ти нам радість дарувала,

 Снігом-льодом дивувала.

 Вся світилася для нас,

 Та скінчивсь зимовий час.

3 хлопчик.

 Тож не злись на нас, не треба,

 Нам би сонця! Нам би неба!

 Ми за ним засумували.

 Нащо сніжні нам завали?

3 дівчинка.

 То ж не злися ти на нас.

 Для весни вже справді час!

 Сонце треба молоде...

 Гляньте, хто це там іде?

Лине ніжна музика. На сцену виходить весна, навколо неї діти-квіти, метелики. Весна одягнена в зелене вбрання, усипане квіточками, на голові віночок з квітів і в руках кошичок з квітами, діти-квіти — у костюмах весняних квітів.

Зима.

 Хто така? Чого прийшла?

 Чи нечиста принесла?

 На гостей я не чекаю —

 Все снігами замітаю.

 То ж дороги і стежини

 Недоступні для людини.

Весна.

 Не людина я — весна,

 Гарна, сонячна, ясна.

 І мені доріг не треба,

 Я прилинула із неба.

 Де залишила свій слід,

 Там розтанув сніг і лід.

 Там земелька відігрілась

 Й диво-квітка народилась.

 Там, де другий мій слідок —

 Вже побіг дзвінкий струмок.

 То ж не злися вже, Зима,

 В тебе силоньки нема.

 Все в природі справедливо.

 А весна — це справжнє диво.

 І не треба сумувати —

 Ти іди відпочивати.

 Бачиш, люба, в чому річ,

 Стала вже коротша ніч,

 День подовшав, засвітився

 І від сонечка зігрівся.

 То ж природа оживає,

 Все живе весни чекає.

 Сонечка, тепла і світла,

 Щоб земля уся розквітла.

 Людям треба ж небагато,

 Лиш тепло, любов і свято.

 Подаруй і ти тепло,

 Щоб від серця відлягло.

 І на північ йди до хати.

 Будеш там відпочивати.

 І вестимеш часу лік,

 Щоб прийти на другий рік.

 Ну, а я іду з квітками,

 З гарним настроєм, з піснями.

 Нащо нам твої пороші?

 Квіти ось які хороші.

 Ще й метелики літають

 Та довкілля прикрашають.

 Тепло сонце пригріває —

 Вся природа оживає!

Танок весни, квітів та метеликів

 Ой весна-весна гарна і ясна,

 Ти до нас ідеш і тепло несеш.

 Весело в ярки потекли струмки.

 Криги попливли, квіти зацвіли.

 Ой весна-красна, ніжна запашна,

 Ти до нас ідеш, радість всім несеш.

 Ожива земля, луки і поля.

 І пташкам до нас вже летіти час.

 Славимо весну ніжну і ясну,

 Розмаїтий цвіт і пташок приліт.

 Щоб було тепло, щоб усе цвіло.

 І щоб в добрий час казка йшла до нас.

Виконується танець.

Зима в роздумах, зажурена, спостерігає за танком Весни, Квітів і Метеликів. Діти всі підбігають до Весни, оточують її і починають пісню про весну. Зима стоїть в стороні.

Весна.

 Діти, що ж ми наробили?

 Зиму так ото лишили.

 Ось стоїть вона саменька,

 Згорблена уся, сивенька.

 А була ж така — царівна,

 Білосніжна, гарна, дивна.

 Дивовижна королева!

 Срібна казка кришталева!

 Це не можна так лишати.

 Треба Зиму проводжати.

 Щоб вона, як прийде час,

 Повернулася до нас.

Лине музика. Діти і Весна підбігають до Зими, буруть її за руки і проводжають зі сцени. Самі теж ідуть з нею. На сцену вибігають інші діти, кличуть Весну, щоб вона повернулася.

Діти. Повернись весна до нас! Повернись!

Весна повертається, діти з нею водять танок, а тоді вона сідає на стілець, а діти спочатку навколо неї водять танок, потім для неї читають вірші.

Виконується танець.

1 Учень.

 Весна в усі щілинки рветься,

 У вікна, в двері, у шпарки.

 І сонце лагідно сміється,

 Тепло дарує залюбки.

 Синичка радісно злітає,

 Ведмідь прокинувся від сну.

 Хто як уміє, так співає,

 І прославляє тим весну.

2 Учень.

 Синіє березневий ранок,

 Сніги чорніють за селом.

 Весна прийшла до нас на ганок

 І сіє квіти під вікном.

 А вдень, як сонце засвітилось,

 Зима і зовсім утекла.

 А крига берега пустилась

 І попливла, і попливла...

3 Учень.

 Струмки з горбочків задзвеніли,

 І білий світ весь задзвенів.

 Поля всі враз зазеленіли

 І ріки вийшли з берегів.

 Полощуть верби в водах віти,

 Вербові котики цвітуть.

 І визирнули перші квіти,

 А квіти радість всім несуть.

4 Учень.

 Весна прийшла струнка і гожа,

 В природі стільки вже пісень!

 І на весну — матуся схожа,

 Бо розвидняє діткам день.

 Вона встає і світ співає,

 І музика враз ожива.

 Матуся діток пригортає,

 Говорить ніжні їм слова.

 У школу діток проводжає

 І пестить, і голубить їх.

 У хаті цілий день лунає

 Дитяча пісня, ніжний сміх.

5 Учень.

 То ж навесні і в мами свято,

 Бо мама, як сама весна.

 То ж свята можна об’єднати —

 Весна і мамочка ясна.

 А ще бабусю привітати

 Ми хочемо у світлий день.

 І для жінок цих заспівати

 Ясних і радісних пісень.

Звучить пісня.

Весна.

 Я рада, що мене чекали

 У березневий світлий день

 І стільки віршів прочитали,

 Чарівних вивчили пісень.

 Спасибі, хлопчики й дівчата.

 Але до праці час іти.

 Роботи в мене так багато...

 А час потрібно берегти.

Бо каже мудрий український народ, що весняний день — рік годує. Усе, що я напрацювала, що засіяла людська рука й зібрала — зима чистенько геть усе попід’їдала. Напівпорожні засіки, льохи та комори. Пора всім за роботу братися. Ото відбудуть люди це весняне свято, та й вийдуть в поле до роботи. А зараз святкуйте, добрі люди, веселіться і радійте весняному теплому дню.

Діти проводжають Весну зі сцени і виходять з нею разом. А на сцену піднімаються хлопчики і ведуть між собою розмову.

Перший. Ну, хлопці, розказуйте, хто які подарунки підготував на свято. Бо ж треба було для мами зробити подарунок, для бабусі, для сестрички і... і для дівчинки, для подружки. 8 березня — це особливий день! Свято весни і всіх жінок.

Другий. Ну, чому для всіх треба подарунки дарувати? Можна тільки для мами...

Третій. І для бабусі, тому що вона мама твоєї мами, тобто двічі мама, бо мама твоя тебе народила, а твою маму народила її мама, ну, твоя бабуся...

Другий. Ну, ти мене зовсім заплутав... Хоча ... Твоя правда. Без бабусі не було б моєї мами, а без моєї мами не було б і мене. Значить бабусі подарунок обов’язково треба, а до того я ж її так люблю!

Перший. І сестричці, бо вона виросте і теж стане жінкою і мамою для якогось малесенького хлопчика чи дівчинки.

Четвертий. Ага, правильно. Треба всім жінкам дорогим і рідним дарувати у цей день подарунки. Це, по-перше, дуже приємно, а ще цікаво. Тому що треба добре подумати, що кому подарувати, побігати по магазинах та вибрати або самому виготовити... Це, я вам скажу, не так уже й легко. І як тільки мама встигає по тих магазинах та ще й усе по дому зробити? Правду каже мій тато, що жінка — це загадка! А, по-друге, ти сам стаєш ніби доросліший, поважний, тобто відчуваєш себе чоловіком — мужчиною. Правда?

П’ятий. Ага. Бо в цей день на тебе і дивляться всі жінки, як на дорослого чоловіка. Мама мріє, що з її сина виросте справжній добрий і мужній чоловік, захисник, чудова людина, сім’янин... Так вона мені і сама казала...

Перший. І взагалі, я вам скажу, мені дуже подобається дарувати подарунки, тоді так приємно на душі. Так здорово!

Другий. А мені подобається щось майструвати, щоб потім це подарувати і обрадувати всіх. Це радісно і чудово.

Третій. То коліться, хлопці, що хто приготував. Я, наприклад, для мами зробив саморобку у вигляді тарілочки, для бабусі пошив подушечку для голок, для сестрички намалював весну-красну, а для дівчинки, з якою сиджу за однією партою, купив бантики і ще до того всім своїм жінкам і дівчатам купив весняні квіти.

П’ятий. І гроші ж у мамочки випросив, щоб усе це купити? От хороший син!

Третій. А от і ні! Я гроші мав свої. Я колядувати ходив і заробив, то ж у мами не просив. Я їх зберігав і не тратив. Тому й зміг купити перші квіти для них. Ось так! А ти?

П’ятий. Я теж мав свої гроші, заробив, бо сусідові машину мив кілька разів. І на них я купив усім подарунки та квіти. А ще я всім написав гарні побажання на листівках.

Четвертий. А що написав на листівках? Мабуть, своїй подружці написав люблю, люблю, люблю...

П’ятий. Чого ти насміхаєшся? Любов — це прекрасне почуття, підростеш і сам влюбишся, тоді побачиш. А подружці я написав хороші побажання, але не прочитаю, бо це — тільки для неї!

Перший. А що купив дівчинці?

П’ятий. Гарну розмальовку, тому що вона дуже любить малювати і в неї це чудово виходить. Я думаю, що це їй сподобається.

Другий. А про вчительку свою ви не забули?

Третій. Звичайно, не забули. Вчителька усім нам як друга мама, то ж їй наші найкращі побажання, найперші квіти, наші посмішки і пісня, яку зараз виконають усі діти.

Звучить пісня.

Учень. А зараз ми прочитаємо для любих наших мам і бабусь, для вчителів, для дорогих жінок і дівчаток вірші та побажання, заспіваємо пісні.

Учениця. Дорогі наші мами, бабусі, вчителі, сестрички і подружки, вітаємо всіх зі святом 8 березня, святом весни і пробудження природи.

Учениця. Зичимо міцного здоров’я з роси і води, світлої земної радості, справжнього людського щастя, успіхів в усьому!

Учень.

 А учителька наша на сонечко схожа,

 Її усмішка гріє серця.

 Вона гарна, весела, красива, пригожа,

 Справедлива завжди до кінця.

 Ще й любов’ю своєю усіх зігріває,

 Кожен день щось новеньке навчить.

 І виховує нас, й доброті нас навчає,

 Щоб у світі великому жить.

Учениця.

 Вона кожному з нас приділяє увагу,

 Неба прагне усім прихилить.

 В нас виховує щирість, сміливість, відвагу,

 Щоб на світі уміли ми жить.

 І як мама рідненька за нас вболіває,

 Щоб усі ми хороші були.

 Учнів класу у дружбі сердечній єднає,

 Щоб у мирі, в любові росли.

Вчительці діти дарують квіти.

Учень.

 Матусю рідненька найкраща у світі,

 Про всіх нас турбуєшся ти.

 Щоб всі ми були і одягнені, й ситі,

 І легко було нам рости.

 Щоб труднощі вміли в житті подолати,

 І добрими стали людьми.

 Та світ наш великий могли пізнавати

 І мудрими виросли ми.

 Спасибі тобі за вселенську турботу,

 За кожну секунду життя.

 За ночі без сну та за думи й скорботу,

 За те, що ведеш в майбуття.

Учениця.

 Моя матуся схожа на весну,

 Красива, наче сонце світанкове.

 Люблю я усмішку веселу і ясну

 І кожне слово щире й загадкове.

 Та ніжну ласку, що у тих словах,

 І дотик рук, обійми-поцілунки.

 Та доброту, що ллється у піснях.

 Усе це — долі щедрі подарунки.

Діти мамам вручають букетики весняних квітів, виконують пісню про маму.

Звучить пісня про маму.

Учень.

 За бабусю замовити хочу словечко,

 Доброта в ній — не має меж.

 Добре й щире в бабусі моєї сердечко

 І душа в неї світла теж.

 Вона внукам дарує сердечність і ласку,

 Її щедрість не знає кінця!

 Вона завжди розкаже легенду чи казку

 І любов’ю зігріє серця.

Учениця.

 Подарує онукам загадку і диво,

 Зніме зірку гарячу з небес.

 Щоб ішли по життю її внуки щасливо

 Й мали сонця побільше й чудес.

 Щоб росли всі хороші, здорові, щасливі

 Та усміхнені завжди були.

 Працьовиті та мудрі, веселі й вродливі

 Всі на білому світі жили.

Діти бабусям вручають перші весняні квіти.

Звучить пісня про бабусю.

Учень.

 І про сестричку хочу я сказати

 Хороше слово, бо вона моя

 Найкраща подруга і нас не роз’єднати,

 Вона, я, мама й тато — це сім’я.

 Сестричка допоможе й приголубить.

 Ми з нею разом ходимо кругом.

 Вона хороша й дуже мене любить

 І нам приємно бути вдвох обом.

Учень. А про свою сестричку я хочу прочитати вірш Грицька Бойка, який так і називається «Сестричка».

Грицько Бойко. «Сестричка»

 Ростом невеличка

 І швидка-швиденька —

 Це моя сестричка,

 Ще вона маленька.

 Та як всі дівчатка

 Все вона з нитками —

 Учиться в’язати

 У своєї мами.

 Вчора здивувала

 Всіх моя сестричка.

 Братику зв’язала

 Білі рукавички.

 Гарні, невеличкі,

 Теплі та м’якенькі...

 От вам і сестричка,

 Ось вам і маленька!

Учень. А зараз ми для вас прочитаємо ще кілька веселинок...

Грицько Бойко. «Не знала»

 Пита бабуся у онуки:

 — Чи ти помила добре руки?

 — Аякже, — Милочка в одвіт,-

 Помила з милом, так, як слід!

 — А де? — Бабуся знов питає,

 Води ж у хаті в нас немає...

 — Немає? — здивувалась Мила.

 А я не знала і помила!

Учениця.

Грицько Бойко. «Ніколи не пізно»

 — Чого ти так пізно прийшов на урок? —

 Учитель питається грізно.

 А учень до парти прискорює крок.

 — Учитись ніколи не пізно!

Учениця.

Грицько Бойко. «Хто чим хвалиться»

 — Починаю я завжди першим перекличку!

 — А я першим на труді вистругав поличку!

 — А я першим весь урок руку піднімаю!

 — А я... першим на дзвінок з класу вибігаю!!!

Звучить пісня.

Учень. Дорогі мами, бабусі, вчителі, сестрички і подружки! Вітаємо вас зі святом весни!

 Бажаємо усім вам щиро

 Тепла, здоров’я, щастя, миру!

 І світла, радості щодень

 Та щирих слів, нових пісень!